Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/різничити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різничити
Берлін: Українське слово, 1924

Різни́чити, чу, чиш, гл. = Різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатериносл. у.