Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/різоватець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різоватець
Берлін: Українське слово, 1924

Різоватець, тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. См. Лепішник.