Словарь української мови (1924)/рій

by Борис Грінченко

◀ різьбярство

Словарь української мови Борис Грінченко Р рій

рійба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рій, роя́, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. Ройо́к, роє́чок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.