Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рішняк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рішняк
Берлін: Українське слово, 1924

Рішня́к, ка, м. = Річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Канев. у. Ум. Рішнячо́к.