Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/садити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
садити
Берлін: Українське слово, 1924

Сади́ти, джу́, диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука́. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і „не до соли“ промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен.