Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/садно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
садно
Берлін: Українське слово, 1924

Садно́, на́, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣделкой у лошади. Вх. Зн. 61. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати. Харьк. г.