Словарь української мови (1924)/самбір
| ◀ самарно | Словарь української мови С самбір |
самбірка ▶ |
|
Самбі́р, бо́ру, м. Родъ дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають. Лукаш. 157. Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край: в мене ганки мальовані, садами самбір. Федьк. III. 109.