Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самобійка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самобійка
Берлін: Українське слово, 1924

Самобі́йка, ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама поб'є. Грин. I. 100.