Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самовидець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самовидець
Берлін: Українське слово, 1924

Самови́дець, дця, м. Очевидецъ. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. I. 2.