Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самопальний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самопальний
Берлін: Українське слово, 1924

Самопа́льний, а, е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.