Словарь української мови (1924)/саморадощі

by Борис Грінченко

◀ самопрядка

Словарь української мови Борис Грінченко С саморадощі

саморідний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Самора́дощі, щей, ж. мн. Радость въ одиночку? Встрѣчено только у Свидницкого. Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255.