Словарь української мови (1924)/саморослий
| ◀ саморозвій | Словарь української мови С саморослий |
саморуйнування ▶ |
|
Саморо́слий, а, е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
| ◀ саморозвій | Словарь української мови Борис Грінченко С саморослий |
саморуйнування ▶ |
|
Словарь української мови — С
саморослий
Борис Грінченко
1924
Саморо́слий, а, е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.