Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самостайний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самостайний
Берлін: Українське слово, 1924

Самоста́йний, самості́йний, а, е. Самостоятельный. О. 1862. I. 79; X. 1.