Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самосіч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самосіч
Берлін: Українське слово, 1924

Самосі́ч, ча, м. = Самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. I. 98. Чуб. II. 38.