Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/самотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Самоті́ти, ті́ю, єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.