Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/санка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
санка
Берлін: Українське слово, 1924

Са́нка, ки, ж. 1) Полозъ. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.