Словарь української мови (1924)/сапати

by Борис Грінченко

◀ сапання

Словарь української мови Борис Грінченко С сапати

сапачка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Са́пати, паю, єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Пышать. З рота полом'я сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полум'я.

Сапа́ти, па́ю, єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.