Словарь української мови (1924)/саєта

by Борис Грінченко

◀ саєт

Словарь української мови Борис Грінченко С саєта

саєтовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сає́т, ту, м. сає́та, ти, ж. 1) Родъ тонкаго англійскаго сукна. К. ЧР. 426. Штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих. Рудч. Ск. II. 102.