Словарь української мови (1924)/свавільний

by Борис Грінченко

◀ сачовиця

Словарь української мови Борис Грінченко С свавільний

свавільник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сваві́льний, а, е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Нп.