Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сварка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сварка
Берлін: Українське слово, 1924

Сва́рка, ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Лубен. у. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 3277.