Словарь української мови (1924)/сварка
Зовнішній вигляд
◀ сваріння | Словарь української мови С сварка |
сваркий ▶ |
|
Сва́рка, ки, ж. Ссора. Іди, сину, пріч од мене, через тебе сварка в мене. Лубен. у. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 3277.