Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сварливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сварливий
Берлін: Українське слово, 1924

Сварли́вий, а, е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.