Словарь української мови (1924)/свербигуз
Зовнішній вигляд
◀ свербига | Словарь української мови С свербигуз |
свербила ▶ |
|
Сверби́гуз, за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
◀ свербига | Словарь української мови Борис Грінченко С свербигуз |
свербила ▶ |
|
Словарь української мови — С
свербигуз
Борис Грінченко
1924
Сверби́гуз, за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.