Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свербигуз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свербигуз
Берлін: Українське слово, 1924

Сверби́гуз, за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.