Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сверготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сверготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Сверготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639.