Словарь української мови (1924)/свердел
Зовнішній вигляд
◀ свердан | Словарь української мови С свердел |
свердельце ▶ |
|
Све́рдел, дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. I. 162. 2) = Сохар. Шух. I. 181.