Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свердел

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свердел
Берлін: Українське слово, 1924

Све́рдел, дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. I. 162. 2) = Сохар. Шух. I. 181.