Словарь української мови (1924)/свидуватий

by Борис Грінченко

◀ свидовитий

Словарь української мови Борис Грінченко С свидуватий

свижка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Свидува́тий, а, е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий. Васильк. у. 2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік. Борз. у.