Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свирілка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свирілка
Берлін: Українське слово, 1924

Свирі́лка, ки, ж. Ум. отъ свиріль. Прадід Адам і дядько Хам зайграли в свирілки. КС. 1882. IV. 170. Ум. Свирі́лочка. В правій руці свирілочка, а в лівій топорець (у вівчаря). Шух. I. 202.