Словарь української мови (1924)/свиснути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свиснути
Берлін: Українське слово, 1924

Сви́снути, сну, неш, гл. 1) Свиснуть. А ну я свисну, тільки ти очи зав'яжи. Рудч. Ск. I. 61. 2) Брызнуть струей. Дала руку, він здавив, — тільки пучки знать; вона здавила, — кров з під нігтів свиснула. Г. Барв. 427.