Словарь української мови (1924)/свистик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свистик
Берлін: Українське слово, 1924

Сви́стик, ка, м. Свистокъ. Купив за п'ятака свистик та й свистить. Екат. у. (Залюб.).