Словарь української мови (1924)/свободити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свободити
Берлін: Українське слово, 1924

Свободи́ти, джу́, ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина породила, мир з неволі свободила. Чуб. III. 375.