Словарь української мови (1924)/сволок

by Борис Грінченко

◀ своїтися

Словарь української мови Борис Грінченко С сволок

сволоківщина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сво́лок, ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Нп. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. Сволочо́к.