Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свірні

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свірні
Берлін: Українське слово, 1924

Сві́рні, нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилипка у желізні свірні. Гол. I. 161.