Словарь української мови (1924)/свість

by Борис Грінченко

◀ свістонька

Словарь української мови Борис Грінченко С свість

світ ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сві́сть, сти, ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. Ум. Сві́стонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче свещенька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.