Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/світліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
світліти
Берлін: Українське слово, 1924

Світлі́ти, лі́ю, єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. I. 154.