Словарь української мови (1924)/свічник
| ◀ свічний | Словарь української мови С свічник |
свобідний ▶ |
|
Свічни́к, ка́, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = Світун. Вх. Пч. I. 6.
| ◀ свічний | Словарь української мови Борис Грінченко С свічник |
свобідний ▶ |
|
Словарь української мови — С
свічник
Борис Грінченко
1924
Свічни́к, ка́, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = Світун. Вх. Пч. I. 6.