Словарь української мови (1924)/сегельба

by Борис Грінченко

◀ се-б-то

Словарь української мови Борис Грінченко С сегельба

седляк ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сеге́льба, би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.