Словарь української мови (1924)/селюк

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сельце Словарь української мови
Борис Грінченко
С
селюк 		селючка ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/селюк&oldid=497215