Словарь української мови (1924)/селянин
Зовнішній вигляд
◀ селява | Словарь української мови С селянин |
селяниця ▶ |
|
Селяни́н, на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: „не вмію я жати“. Чуб. V. 685.