Словарь української мови (1924)/сем'янин
| ◀ сем'я | Словарь української мови С сем'янин |
сем'янистий ▶ |
|
Сем'яни́н, на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не сем'янин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.