Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сембреля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сембреля
Берлін: Українське слово, 1924

Сембре́ля, сембри́ля, лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.