Словарь української мови (1924)/семерик
Зовнішній вигляд
◀ семено | Словарь української мови С семерик |
семериця ▶ |
|
Семери́к, ка́, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.