Словарь української мови (1924)/семеро

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ семериця Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семеро 		семеряга ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Се́меро, числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. I. 147.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/семеро&oldid=497229