Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/семиліток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семиліток
Берлін: Українське слово, 1924

Семилі́ток, тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.