Словарь української мови (1924)/семиліток
Зовнішній вигляд
◀ семилітка | Словарь української мови С семиліток |
семинарист ▶ |
|
Семилі́ток, тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.