Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/семип'ядний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семип'ядний
Берлін: Українське слово, 1924

Семип'я́дний, а, е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семип'ядную пищаль підняти. АД. I. 111. В семип'ядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.