Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/семирогий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семирогий
Берлін: Українське слово, 1924

Семиро́гий, а, е. Семиро́га пла́хта. Сортъ плахти. Кв. (Желех.).