Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сербувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сербувати
Берлін: Українське слово, 1924

Сербува́ти, бу́ю, єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Нп.