Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сердити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сердзевий Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сердити 		сердитий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Се́рдити, джу, диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сердити&oldid=497943