Словарь української мови (1924)/сердито

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сердитися Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сердито 		сердіння ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Серди́то, нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. I. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сердито&oldid=497946