Словарь української мови (1924)/сердувати
| ◀ сердопишний | Словарь української мови С сердувати |
сердушник ▶ |
|
Се́рдува́ти, ду́ю, єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.
| ◀ сердопишний | Словарь української мови Борис Грінченко С сердувати |
сердушник ▶ |
|
Словарь української мови — С
сердувати
Борис Грінченко
1924
Се́рдува́ти, ду́ю, єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.