Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/середовий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
середовий
Берлін: Українське слово, 1924

Середо́ви́й, а́, е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екат. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.