Словарь української мови (1924)/середовий
Зовнішній вигляд
◀ середняк | Словарь української мови С середовий |
середопістя ▶ |
|
Середо́ви́й, а́, е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Екат. у. (Залюб.). Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. (Залюб.). 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.