Словарь української мови (1924)/серм'яжник
| ◀ серм'яжина | Словарь української мови С серм'яжник |
серм'янина ▶ |
|
Серм'я́жник, ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Усі козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.